Головна

Про управління

Адміністративні послуги

Нормативно-правові акти

Заклади культури

Охорона культурної спадщини

Основні культурно-мистецькі події та заходи

Доступ до публічної інформації

Громадське обговорення

Кадрове забезпечення

Відділи культури і туризму райдержадміністрації

Відділи культури міськвиконкомів

Законодавство про культуру

Державні закупівлі

Новини В обласному музеї вручили повстанські нагороди

В обласному музеї вручили повстанські нагороди05 червня 2018р., 21:49

      04 червня 2018 року у приміщенні Волинського краєзнавчого музею, на виставці з історії УПА «Волиняни у боротьбі за незалежність України», відбулося вручення Бронзового та Золотого Хрестів Заслуги родичам повстанця та члена підпільного уряду УГВР Ковжуха Якова, родом із села Воротнів Луцького району. Родичі віднайшлися аж на Одещині. А передачу нагород вчергове здійснила представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.




       Нагадаємо, що нині, відновлюючи історичну справедливість викарбувані нагороди вручаються родичам вояків УПА. Адже в умовах партизанської війни повстанці хоч і були представлені до нагород та в 1940-х–1950-х роках не змогли їх отримати. У випадку відсутності родичів нагороди вояків УПА родом з Волині Інститут національної пам’яті України передає до Волинського краєзнавчого музею. Нагороди відтворені згідно офіційно затвердженого у 1950 році Українською Головною Визвольною Радою дизайну, розробленого відомим волинським графіком Нілом Хасевичем та його учнем «Свиридом».



      Власне, у 2017–2018 роках до музею було передано орден Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 кляси сотника УПА Івана Кобиця («Мазепи»), орден Золотий Хрест заслуги організаційного референта Північно-Західного краю «Москва» Анатолія Козяра («Герасима»), а також Срібний Хрест Заслуги керівниці Українського Червоного Хреста Військової округи «Турів» УПА-Північ Любові Гнатюк («Білої»). Експонується в музеї й орден Золотий Хрест Заслуги начальника контррозвідки УПА-Північ Олекси Присяжнюка («Мітли-Макара»), переданий особисто Головній хранительниці фондів Волинського краєзнавчого музею Наталії Пушкар. Адже вона є племінницею Олекси Присяжнюка.




       Насамкінець: коротка довідка про Якова Ковжуха (псевдо – «Батько», «Боя», «Давид», «Карпо», «К-о», «Північ», «Сивий», «Старий», «Семен», «Тарас»). Народився він 1902 року у селі Воротнів Луцького повіту. Очолював сільський осередок товариства «Просвіта» та спілку «Сільський господар». Заснував у Воротневі кооперативну крамницю «Добрий сіяч», посприяв виникненню товариства «Українська жінка» та організації дитячого садка. Оволодів професією ветеринара.


       З 1930-х роках Яків Ковжух став членом ОУН. У жовтні 1939 року під іменем німця Петера Штрауса з села Цизарин Луцького району виїхав до міста Холм. Його сім’ю 13 лютого 1940 року сталінська влада депортувала у Казахстан. Восени 1941 року повернувся додому, працював культосвітнім референтом Луцького районного проводу ОУН(б), з 1946 року провідником Острожецького районного проводу ОУН(б). Перейшов на нелегальне становище, займався поширенням підпільної літератури на Хмельничині, керував пунктом зв’язку керівних ланок ОУН «Білий медвідь» в селі П’яннє Млинівського району на Рівненщині. У 1950 році Я.Ковжук, як представник селянства Волині, став членом Української Головної Визвольної Ради.




         19 січня 1952 року Яків Ковжук в криївці на хуторі Підновина поблизу села П’яннє в господарстві Й. Шмиги потрапив в оточення оперативно-військової групи Острожецького РВ МВС. Щоб не захопили живим – застрелився. 24 листопада 1996 року на місці його загибелі син Іван Ковжук спорудив символічну могилу.

Лицар Бронзового Хреста Заслуги (1948)

Лицар Золотого Хреста Заслуги (1952, посмертно)